перевіритися — I див. перевірятися. II див. перевірюватися … Український тлумачний словник
перевірка — и, ж. 1) Дія за знач. перевірити, перевіряти і перевіритися, перевірятися. •• Переві/рка вірогі/дності да/них спец. попередня обробка вхідн … Український тлумачний словник
перевірятися — я/ється, недок., переві/ритися, иться, док. 1) З ясовуватися, уточнюватися. 2) Випробовуватися з метою з ясування яких небудь якостей, властивостей, знань і т. ін. 3) Обстежуватися з метою контролю. 4) тільки недок. Пас. до перевіряти … Український тлумачний словник
перевірюватися — ююся, юєшся, недок., переві/ритися, рюся, ришся, док., рідко. Те саме, що переконуватися … Український тлумачний словник
звіритися — 1 дієслово доконаного виду довіритися звіритися 2 дієслово доконаного виду зіставляючи що небудь з чимось, перевіряти щось за якими небудь показниками; переконуватися, впевнюватися в чому небудь; зіставитися; випробуватися звіритися 3 дієслово… … Орфографічний словник української мови
перед... — Має значення попередньої дії в складних словах, напр.: передвыборний, передзвітний. Всі слова з пере і перед мають це саме значення що і в українській літературній мові, й відрізняються від неї тільки наголосом, напр.: переадресовуваня,… … Словник лемківскої говірки
розмахуватися — уюся, уєшся, недок., розмахну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) чим і без додатка. Різким рухом відводити вбік, піднімати руку або якийсь предмет (перев. для удару, кидка). 2) перев. док., перен. Розкинутися на великому просторі, далеко простягтися.… … Український тлумачний словник
звірятися — I я/юся, я/єшся і рідко зві/рюватися, ююся, юєшся, недок., зві/ритися, рюся, ришся, док. 1) кому. Виявляючи довіру, повіряти кому небудь свої думки, таємниці, розкривати почуття і т. ін. 2) на кого. Довіряти кому небудь щось, покладатися на кого… … Український тлумачний словник
ударятися — (вдаря/тися), я/юся, я/єшся, недок., уда/ритися (вда/ритися), рюся, ришся, док. 1) Наштовхуючись під час руху на кого , що небудь, спричиняти удар, удари. 2) Наштовхуючись на кого , що небудь, зіштовхуючись з кимось, чимось, зазнавати болю від… … Український тлумачний словник
звіряти — I = звірити (що не криючись, правдиво розповідати кому н. щось потаємне), повіряти, повірити, довіряти, довірити, довірятися, довіритися, звірятися, звіритися (в чому), ділитися (чим), повідати, повідувати, повідати II див. перевіряти … Словник синонімів української мови